У перший день війни мені зателефонував зять та повідомив, що почались обстріли. У мене був онук одинадцяти років. Я відразу його відвела додому до батьків. Він тремтів і боявся. Я нікуди не виїжджала. Дуже страшно було, коли в житловий будинок влучила ракета.
Мій зять працює медиком. Він нікуди виїжджати не може, бо треба допомагати постраждалим.
Я чекаю на мир, аби перемога була за Україною.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.