"Думаю, що цей день всі українці запамʼятали на все життя"

Лавренович Владислава, Запорізька Гімназія №11, 10-Б клас

Вчитель, що надихнув на створення есе: Михайленко Тетяна Вікторівна

"Війна. Моя історія"

Вранці двадцять четвертого лютого моя бабуся вийшла на двір, бо наш сусід бігав по вулиці, бив по парканах і кричав: «Люди, прокидайтесь, війна почалась!» Коли бабуся зайшла в хату, вона почала розповідати дідусю, що кричав наш сусід, тоді я прокинулась. Тільки-но почувши слово «війна», моє серце стало битися частіше і гучніше. У мене навіть покотилась сльоза, я не могла усвідомити, що могла початися війна. Я вирішила встати і подивитись на годинник, це була пʼята ранку. Тоді я вирішила спитати у дідуся з бабусею, чи правда війна, чи що взагалі відбувається.

Для мене і моєї родини цей день означав лише одне — життя вже не буде колишнім. Моє життя змінилося, бо я не можу ходити до школи, їздити на море, повноцінно зустрічатися з друзями, жити без страху і думки про те, що можу померти… Минулої осені моя сім’я боялася, що влучать поблизу нашого дому, тому ми зібрали речі, з думкою що можемо не повернутися, і поїхали всією родиною до родичів у Полтавській області.