Історії, які ви нам довірили
Мені 30 років. Я зі своєю сім’єю жив у місті Слов’янську. Коли почалися потужні обстріли міста, ми виїхали в Дніпро. Від сусідів знаю, що з нашим будинком поки що все добре.
Ми жили в приватному секторі. Допомагали сусідам, а вони – нам. Отримували гуманітарну допомогу. Серед наших знайомих багато військовослужбовців. Коли вони стояли в Святогірську, то ділилися ліками.
Під час війни я розлучився з дружиною. Її дід живе в москві. Вона забрала дітей і поїхала до нього.
На душі було боляче від того, що росіяни вбивають наших людей, руйнують будинки й нищать культуру.
Мій батько ще до війни працював у Польщі, а мама – в Голландії. Зараз вони обоє живуть у Польщі. Сестра зі своєю родиною – в Німеччині.
Мрію, щоб був мир і спокій, щоб Україна процвітала.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
