"Дружина сама не змогла його врятувати"

78-річний Микола Логвин загинув 16 березня 2022 року від поранень, отриманих під час обстрілу Попасної на Луганщині. Російські військові стали атакувати місто після початку повномасштабного вторгнення. Поряд із Миколою була дружина Людмила, проте через відсутність будь-якої сторонньої допомоги врятувати його не могла. На девʼятий день після загибелі чоловіка Людмила Логвин померла від зупинки серця.

Микола Іванович був родом із села Череватівка Сумської області. Після закінчення середньої школи працював на станції Ворожба залізничником. У 1962-му приїхав навчатися до Попасної – вступив у залізничне професійно-технічне училище. Того ж року пішов служити в армію. Зокрема, служив у Східній Німеччині, був зв'язківцем у складі частини військово-морського флоту СРСР. Восени 1966-го звільнився. Одружився з Людмилою Бондаренко. Пара виховала двох дітей: синів Ігоря і Віталія.

Микола жив у Попасній, працював у тому ж училищі, яке закінчив. Мав квартиру в мікрорайоні Черемушки. Після народження молодшого сина пішов працювати на вагоноремонтний завод: спочатку в енергоцех, а потім токарем.

«У вільний час батьки любили працювати на земельній ділянці, вочевидь, давали знати про себе гени землеробів в обох сім'ях. Тато був людиною доброї вдачі, дуже товариський. Чимало учнів згадували його протягом багатьох років після закінчення навчання...», – розповів старший син Ігор Логвин.

Рідні Миколи Івановича ще з 2014 року пропонували йому з дружиною оселитися в Череватівці, звідки родом. Проте подружжя вирішило жити далі у Попасній.

У Миколи Логвина залишилися двоє синів із родинами, онуки та брат.

Історія з instagram каналу Victims of russia.