Я живу один у Дружківці. Чорнобилець.
Найбільше шокують обстріли. У нас зруйновано багато будівель: школи, дитсадки. Страшно, бо прилетіти може у будь-який момент.
У моїй п'ятиповерхівці до війни проживали 60 родин, зараз залишилося 5. З Дружківки повиїжджали всі, і мої доньки теж. Визирнеш у вікно, крім військових, майже немає нікого. Немає з ким спілкуватися.
Одна моя донька поїхала в Австрію, інша теж виїхала.
Дуже шкода наших військових. Мрію, щоб прийдешні покоління жили під мирних небом.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.