"Для мене ці діти найкращі… Шкода, що вони так і не станцювали випускний вальс…"

У лютому 2022 року вчителька української мови та літератури Херсонської спеціалізованої школи №52 Ольга Густенко не мала часу на думки про війну, складання тривожної валізки та розробку планів евакуації. Два випускних класи треба було підготувати до іспитів. А ще щодня репетиції випускного вальсу. Це був перший випуск Ольги Олександрівни.

Навіть після повномасштабного вторгнення вона не втрачала надії, що діти красиво простяться зі шкільним життям та підуть у велике плавання. Тож до останнього вона лишалася зі своїми учнями. Навчальний рік закінчили на місяць раніше. Без випускного вечора… Тільки після цього Ольга Олександрівна змогла виїхати із сином з окупованого міста. Як дружина військового, залишаючись в окупації, вона ризикувала щодня. За тиждень після виїзду до квартири Ольги Густенко навідалися «гості» з обшуком…

Про пережите Ольга написала у своєму есе та стала однією з переможців конкурсу від Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.