«Дитина до війни була дуже комунікабельна, а зараз замкнута»

Втратили житло, стабільну роботу, друзів, дитина не відвідує школу, тільки по інтернету, не має змоги спілкуватися з друзями, тільки онлайн. Були вимушені змінити житло, знову шукати нове місце проживання, так як хозяїн постійно підвищує арендну плату. Взв'язку з тим, що чоловік має інвалідність, не хочуть брати на роботу по спеціальності, має вищу освіту, а вимушений працювати на стоянці. Дитина до війни була дуже комунікабельна, а зараз замкнута.

Найскладніше - це втрата житла, речей, необхідність виїхати із міста і неможливість повернутися. Невідомість, що з родичами, які залишилися, бо злякалися виїжджати із-за нестачі грошей, не захотіли залишити свій дім, який сами побудували і прожили там 75 років.

Коли ще були у Бахмуті, не могли придбати ліки для чоловіка-інваліда. Була нестача води.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/