Дитина була свідком як руські терористи стріляли по нашому дому в Харкові, весною на початку війни. Зараз ми живемо в чужому помешканні. Їмо з чужого посуду. Спимо на чужих ліжках. Це все принесла нам війна.
І хочемо дуже, щоб кожен руський, який підтримав свого навіженого «фюрера», жив так, як зараз ми.
Найважчим було бачити, як помирають люди в Маріуполі. І ще бачити уламки ТЦ «Амстор» в Кременчузі, де вбито більш 20 мирних людей, які прийшли купити хліб. І ще важко бачити «лице» Путіна на екрані ТВ.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.