Марина Ігорівна

«Діти й до сьогодні згадують звуки обстрілів, прольотів ракет і снарядів»

З початком війни ми з чоловіком залишились без роботи і відповідно, джерел доходу. Діти не мають змоги ходити до школи офлайн, не мають можливості соціалізації. Місто було 8 місяців в окупації та після деокупації знаходиться під постійними обстрілами. Роботи в місті немає.

З початком війни, особливо в перші місяці, всі можливі магазини - зачинилися. Під час окупації складно було з готівкою, а отже придбати товари харчування, гігієни. Було майже неможливо десь зняти готівку або розрахуватися карткою. Багато магазинів було зачинено. Можна було щось придбати лише на ринку.

Після деокупації, російські війська пошкодили систему електроживлення та водопостачання, через що в нашому районі не було світла 44 дні, а води - 2 тижні. Під час окупації і з медикаментами було складно, аптеки були зачинені, ліки продавали на ринку "з рук", і всі російські, за космічними цінами, сумнівної якості.

Вважаю, що травмуючим для дітей була окупація, як і для дорослих. Діти й до сьогодні згадують звуки обстрілів, прольотів ракет і снарядів.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/