Для нашої багатодітної родини з Харкова війна почалася з авіанальотів та бомбардувань нашого житлового мікрорайону. Під обстрілами ми разом із чотирма дітьми ховались у підвалі. Це було несподівано і дуже страшно. Наймолодшій донечці в лютому тільки-но виповнився один рік, і перебувати з нею в підвалі було дуже важко.
Нам пощастило евакуюватись на Вінничину. Тут дітям відносно безпечно, але вони постійно лякаються гучних звуків. А ще - обговорюють новини і переймаються, щоб ракети не зруйнували нашу домівку у Харкові. П’ятирічний синочок особливо хвилюється за свій беговел, який залишився у підвалі. Старші, яким дванадцять і дев’ять років, дуже переживають, що всі змагання з плавання пройдуть без їхньої участі. Додому хочуть дуже сильно, їм не вистачає друзів і звичного дитячого спілкування.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.