Я живу із сином, він теж інвалід здоров’я, а я інвалід 1 групи, неходяча. Коли все тут почалося, моя 11-річна онука сказала, що солдати приїхали та їдуть на гору. Вони, певне, були проїздом. Ми живемо під горою, вони стояли тут на горі біля нас.
Як згадаю, як нас обстрілювали, то мені погано стає. Навіть земля пахла цим усім металом від снарядів. Страшно ставало. Люди ховалися в підвалах. Хто там стріляв, я не знаю.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.