"Ця війна зробила нас безхатченками"

24.02.2022 р. ми з чоловіком і двома неповнолітніми дітьми були вдома, це була 5 година ранку. Ми спали, прокинулися від вибухів, не могли розуміти, що коється. Почали дзвонити родичам класному керівнику, який підтвердив той факт, що Росія почала війну проти України.

Це був ЖАХ, сиділи з дітьми в підвалі без води їжі та світла. Ракети кожен день руйнували інфраструктуру нашого міста Дергачі Харківської області. 23.04.2022 р. наш будинок був зруйнований повністю, ми втратили все, що мали. Згоріло все, що надбали за все життя.

Це дуже страшно, коли ти не можеш нагодувати дітей і зігріти їх. Добре, що вдома був запас продуктів харчування, цього вистачило на 16 діб. Далі з чоловіком вирішили поїхати самотужки. Під обстрілами на поломаній машині нам вдалося доїхати до безпечного місця.

Ця війна зробила нас безхатченками, ми з чоловіком втратили роботу, руки опускаються, ми не знаємо, що нас очікує далі. Тільки радує те, що ми залишилися живі та усі разом.

Коли чужі люди нам допомогали їжею постільною білизною та предметами першої необхідності - це розчулює. Роботи зараз в мене немає, я з молодшим сином вдома, ходимо на безкоштовні заняття логопеда, підготовка до школи. Хочу стати помічником кухаря, раніше була продавцем.

Про війну нагадують уламки від ракети які знищили наш будинок.