До війни працювала у місті Донецьку. Були постійні обстріли, під якими щодня доводилось добиратися до роботи. Цілу зиму не було опалення, доводилося включати газову плиту і спати на кухні. Раз на тиждень давали воду всього на дві години, запасалися.
Згодом довелося переїхати до Львова, винаймаю житло. Отримую виплатити як ВПО. Я вдова. Чоловік загинув на шахті в 1996 році, а пенсію по втраті годувальника ніхто не оформлює, кажуть, що стажу не вистачає.
Пережила трагічну подію - смерть сина…
Всі речі залишилися у Донецьку. В голові лише спогади про мирне життя…
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.