«Чули свист ракети, що пролітала над будинком»

Алла переживає війну вдома, разом з рідними. Був складний період, коли над будинком пролітали літаки і снаряди, але все вдалося витерпіти. Найбільше Алла хвилюється за тата, який пішов захищати країну

Я студентка, навчалася в місті Харкові. До війни насолоджувалася життям.

24 лютого я була вдома у батьків, в Охтирці. Рівно о п'ятій ранку мама забігла до моєї кімнати, розбудила мене і сказала, що почалася війна, що обстріляли мирний Харків із «Градів» і що ракети летять по всій Україні.

Я з мамою і рідними залишилася в Охтирці. Ми витерпіли всі обстріли, чули свист ракети, що пролітала над будинком, бачили літаки. Доводилося переховуватися в підвалі, але завдяки ЗСУ ми жодного разу там не ночували.

З питною водою все було гаразд, її не відключали. Продуктів нам вистачало, бо були запаси. Потребували медикаментів, доводилося замовляти їх через волонтерів. Вони купували необхідні препарати в Полтаві та привозили їх до Охтирки.

Я дуже вірю в наших воїнів і маю надію, що ця війна закінчиться вже наступного року.