«Було важко і дуже страшно, тому що гуркотіло все»

«Найбільший шок у тому, що у такі роки доводиться переживати воєнні дії», – розповідає пенсіонерка Наталія Кириленко із Вугледару.

Коли почалася війна, обстріли у місті не припинялися ні на день. Не було ні електрики, ні води. Воду, якийсь час привозили машинами, і літній жінці доводилося ходити пішки до місця видачі, і там стояти в черзі.

Найбільшою складністю було зважитися виїхати з рідного дому. Каже, що в такому віці залишитись абсолютно без нічого дуже складно. Непростою була і дорога із міста. Пенсіонери боялися, що їхня стара машина може зламатися на трасі. Але, на щастя, все пройшло вдало. Сім'я виїхала з Вугледару, а добрі люди дали притулок переселенцям у селі під Запоріжжям.