Історії, які ви нам довірили
Макарів був містечком, через яке війська рф прямували на Київ. Вперше колона танків пройшла 27.02. 2022. Це було дуже страшно: вибухи обстріли, невідомість. У нас був приватний будинок неподалік поля, там обхідні та об'їзні дороги, хата ходором ходила від вибухів. Ми з дітьми і деякими сусідами сиділи в погребі. Так пройшло декілька днів до 5.03.2022, потім прийшов чоловік і сказав, що ми виїжджаємо з Макарова. Що? Куди? Як? Невідомо, так страшно, а раптом уб'ють чи розстріляють. Так ми на свій страх та ризик зібралися похапцем і поїхали в сторону Житомира, там і заночували, а 6.02. нам запропонували проживання в с. Давидівка. Правда, без умов, але ми погодилися, а що робити, куди діватися. У Давидівці ми прожили 2 місяці, хатинка на 2 кімнати і в ній 5 дорослих і 5 дітей.
У травні ми повернулися до рідного містечка, і жахнулися наскільки все зруйновано. Я їхала додому з надією, що наш будинок вцілів. Але ні, не оминуло, зруйновано… Як далі? Що робити? З чого починати?
Ось і почали все потроху: спочатку дітей завезли до бабусі іще на 2 місяці, а самі перекривали дах будинку, вікна, двері і робили кімнатку для дітей. Наразі, врятувавши свій будинок, живемо в ньому, правда ще багато роботи до його зцілення.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
