"Був сильний обстріл, ми сиділи в коридорі, обнялися, я читала молитву"

Були вдома, збирала сина до школи, чоловіка на роботу. На 8 березня був сильний обстріл, ми сиділи в коридорі, обнялися, я читала молитву, потім в під'їзді посипалися вікна, вирвало вікно в сусідки, розбили дитячий садок, що у нашому дворі, порвані дроти тролейбусів. Це був жах, вирішили їхати з міста.

Не було світла, всі підвали були закриті, ховатися було ніде, просили військових, щоб вони відкрили нам підвал, але там довго не посидиш - сиро і брудно.

Коли ми їхали через Бахмут, стояли на блокпосту. Військовий подивився до нас в машину, побачив очі моєї дитини і 2 буханця хліба в багажнику, сказав проїжджайте, ваш головний документ в машині.

Зараз я працюю, а до війни працювала в дитячому будинку. Ключі від квартири і фотографія мого батька в гаманці нагадують про усі ті події.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/