«Було складно знайти житло»

У перший же день війни Андрій швидко зорієнтувався і за допомогою рідних виїхав з Харкова додому – у Пологи. Звідти вся сім’я вирушила до Запоріжжя. Андрій зворушений щирою допомогою волонтерів

Я проживав у місті Пологи, до війни навчався в університеті в Харкові. Прокинувся від звуків вибухів. За допомогою родичів зміг виїхати додому. Я одним із перших виїжджав, заторів ще не було.

Ми з батьками виїхали з рідного міста, коли ще були «зелені коридори». Також було не дуже складно, бо тоді ще пропускали. Було складно знайти житло у Запоріжжі, а загалом - усе добре. Спочатку нам з рідними довелось роз’єднатися. Але, слава Богу, вже з’єдналися, і все добре.

Мене зворушила до глибини душі допомога волонтерів і всіх людей, причетних до перевезення або надання гуманітарної допомоги.

Я впевнений, що війна завершиться нашою перемогою, а коли і як – я не маю ні належної інформації, ні взагалі якихось даних.

Своє майбутнє бачу у вільній та незалежній Україні - економічно розвиненій країні, яка буде важливими гравцем світової економіки.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/