Історії, які ви нам довірили
"Було дуже лячно. Літаки бомбили. Неможливо було навіть декілька годин поспати".
переглядів: 71
Старший син Віти, Сергій, жив окремо від родини. Він винаймав квартиру у Центральному районі. Наприкінці лютого Віта разом ще з шістьма синами переїхала зі свого будинку в селищі Волонтерівка до сховища водолікарні. Тоді вона зателефонувала старшому синові та попросила приїхати до неї та братів. І це була остання розмова з Сергієм.
"Він сказав, що все нормально, аби не хвилювалася. А потім зв'язок зник. Згодом з'ясувалося, що син загинув. Разом з ним руські вбили ще п'ятьох маріупольців", - згадує Віта.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Кілкенні (Ірландія)
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
01.05.2023
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
