Була в потязі, який прямував у Лисичанськ, коли почалась війна. Відсутність комунікацій, продуктів, і звичайно постійні обстріли. Позичали у знайомих, через два тижні почали привозити гуманітарну допомогу.
Зараз живемо усі в однокімнатній квартирі. А я наразі планую змінити професію. Про події нагадує осколок, який розірвався на місці, де я стояла за хвилину до вибуху
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.