24 лютого ми були вдома, збиралися на роботу. Коли дізнались, що почалась війна, вирішили нікуди не виїжджати. Хоча розуміли, що ситуація буде погіршуватись. Близько двох тижнів ми прожили у підвалі, заздалегідь все підготували: була і вода, і їжа. Без світла ми мали змогу готувати.
Коли в нас почалися бойові дії, бо ми опинились на лінії фронту, вирішили виїхати. Евакуювались на власному авто. Був великий потік транспорту, довго були в дорозі.
Я разом зі своїми рідними виїхала до Запоріжжя. На даний момент ми не виїжджаємо далеко, аби бути поряд з рідним домом. Періодично ми навідуємося та вивозимо речі, але сподіваємось, що війна якомога швидше закінчиться. Ми сподіваємось, що повернемось додому під мирним небом.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.