Історії, які ви нам довірили
Третього березня до нас зайшли росіяни. Ми тікали від них через городи, коли бачили, що вони їдуть вулицею на танках. Не було ні світла, ні газу, ні води. Я не могла вийти з підвалу, аби приготувати їжу. Тижнями ми не милися, бо вийти на поверхню було небезпечно. Але доводилося іти, бо дитина хотіла їсти. Вибухи не вщухали. Було дуже страшно так жити, але полишати рідну домівку було дуже шкода.
Одного разу я була на вулиці біля свого двору і отримала осколкове поранення. Першу допомогу мені надали, а потім вивезли до Запоріжжя. Мені щелепу пробило наскрізь, лікарі зробили вже три операції. Зараз я потребую дорогого лікування.
У Пологах залишились батьки чоловіка. Моя мама виїхала. Я сподіваюсь, що скоро закінчиться війна і ми повернемось додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
