Історії, які ви нам довірили
Ганна Павлівна з чоловіком виїхала з Маріуполя в перший же день, а от батьків довелося згодом визволяти з росії
Ми з Маріуполя. Жили добре, все було гарно і прекрасно.
24 лютого вночі я не спала. Ми жили на Восточному і чули, як до нас наближалися вибухи.
Ми з чоловіком одразу виїхали, а мої батьки і сестри залишилися в Маріуполі й сиділи в підвалах до кінця березня.
Коли ми виїжджали на Запоріжжя, то по трасі було дуже багато народу. Коли ми під’їжджали до Оріхова, то недалеко від нас почали прилітали снаряди. Ми вибігли з машини, полягали. Почекали, поки закінчиться обстріл, і далі поїхали.
Важко було покидати домівку. А згодом важко було забрати батьків з росії, бо їх примусово вивезли туди. Але через волонтерів ми вивезли їх до Німеччини.
Ці волонтери купили для батьків квитки, оплатили дорогу. І батьки зараз зі мною в Німеччині. А чоловік - на війні.
Ми віримо в наші Збройні Сили. Мені б хотілося, щоб наша Перемога настала якомога швидше. Щоб чоловік повернувся живим і здоровим.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
