Я жила в Бахмуті. Працювала директоркою школи. У перший день війни я вирішувала робочі моменти. В магазинах і аптеках був великий ажіотаж, великі черги. Обстріли у місті тривали постійно.
Бахмут був спустошений, людей на вулицях майже не було. Коли я виїжджала, бачила центр міста, який раніше був заповнений мешканцями. Боляче було дивитись на те, що накоїла війна.
Зараз я живу на Дніпропетровщині, працюю дистанційно. Саме робота рятує від депресії та не дозволяє впасти духом. Сподіваюсь, що дуже скоро війна закінчиться і настане мир. Я планую повертатись у Бахмут.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.