Історії, які ви нам довірили
24 лютого я зібралась на роботу і поїхала працювати. Але нас відпустили додому. Думали, що все швидко скінчиться, але одного дня біля нас почав стріляти танк. Це було дуже страшно, особливо за дитину. Побачити війну наживо - це просто жах. У нас із сусідами був шок, коли ми побачили, як летять Гради. Багато людей у місті загинуло. Світла, води та газу не було. Ми поїхали до мами, бо там було опалення на дровах. Та прожили місяць, а потім вирішили виїжджати.
Ми виїхали на евакуаційному автобусі. У Запоріжжі небайдужі люди нас пустили до квартири, і ми платимо лише за комуналку. У Гуляйполі залишилась мама.
Я не знаю, що буде за п’ять хвилин, на майбутнє нічого не планую. Поки чекаємо, що буде далі. Шукаємо роботу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
