"4 ранку, я прокидаюсь від звуків взривів і не розумію, що відбувається"

Манзюк Ксенія, 16 учениця 10-Б класу КЗ “ЧОНЛ” ЧОР, м.Чернігів

Вчитель, що надихнув на написання єсе: Конюша Людмила Миколаївна

Конкурс єсе на тему "Війна в долі моєї родини"

24.02.2022 р. – рокова дата мабуть для кожного з нас. 4 ранку, я прокидаюсь від звуків взривів і не розумію, що відбувається. Гнів, плач, нестерпний біль, розпач – все це я почала відчувати одночасно. Я зрозуміла, що в моїй рідній країні почалась війна...

В цю дату ми планували з родиною зібратись всі разом. І я впевнена ще в багатьох були якісь плани, але нажаль. Ми всі в цей день приймали тяжкі для нас рішення. Як тільки почалась війна мій дядько – Манзюк Сергій Володимирович пішов на війну та мужньо боронив Чернігів.

Я мала брати себе в руки і мужнім прикладом були для мене мій дядько, наш президент, ЗСУ та звичайно наш народ.

З самого початку війни мене найбільше приголомшила мужність нашого народу. Ми всі стали як одне ціле перед єдиною метою. Кожен та кожна робили те що було в їхніх силах. Я теж не залишилась в стороні та робила що могла. А саме пекла хліб, роздавала його бабусям та дідусям, надавала їм підтримку та чекала на деокупацію.

Наші ЗСУ – це наші супергерої, вони приклад для наслідування всім нам та майбутньому поколінню. Вони є безстрашними воїнами в боротьбі за незалежність нашої могутньої держави.

Війна назавжди змінила моє життя та життя моєї родини відібравши найцінніше. Це рідних тобі людей. Мій дядько був мені другом, братом, батьком. Загинув захищаючи нашу Батьківщину. Нажаль його не повернути, але його смерть даремною ніколи не буде. Наша перемога не за горами.

   Мир для мене – це життя без війни, без спроб посягання через імперські амбіції когось на твою Батьківщину, на твою землю. Скоро ми переможемо і будемо розуміти всю силу нашої нації та розуміти те що народились в найкращій на землі країні. Точніше ми вже зрозуміли, а після війни будемо цінувати нашу Україну найбільше. Слава Україні – Героям Слава!