Історії, які ви нам довірили
"24 лютого я зателефонувала сестрі в росію. Плакала, просила, щоб вони зупинили війну. Але вона сказала, що я все вигадала"
На початок повномасштабного вторгнення Олена жила в Польщі. Її мати, 74-річна пані Зінаїда, була в Маріуполі. "Я вірила, що росіяни можуть зупинити це. Я кричала сестрі, яка живе в росії: "Не дай убити нашу маму!". Вона казала, що я все вигадала".
25 лютого Олена поїхала до Кракова, до посольства росії. Але до людей ніхто не вийшов. "Я вкотре попросила сестру, аби зупинили війну. Більше ми не спілкувалися".
2 березня зв'язок із Маріуполем зник. Будинок матері був зруйнований. Олена знала, що матуся, в надії врятуватися, сіла в чиюсь синю автівку. "Я шукала потім цю машину. Бачила, що багато були розстріляні", - розповіла Олена.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
