“Живемо поки що не стріляють. А так, доводилося й у підвалах жити”

"Я на балконі квіти полила, і хвилин через 10 потрапило в балкон", - згадує пенсіонерка Раїса Філіппова. Каже, що її квартира знаходиться неподалік лінії розмежування, і всі обстріли проходили в безпосередній близькості. До сусіднього будинку кілька разів потрапляли снаряди. У квартирі жінки повилітали шибки. Вона вже погано ходить, але коли був обстріл, все одно бігла ховатися. Часто Раїсі Миколаївні доводилося перечікувати обстріли у підвалі. Іноді навіть залишалися там ночувати. За допомогою благодійників вдалося вставити вікна. Також відчутною була підтримка продуктовими наборами. Пенсіонерка мріє, щоб скоріше настав мир і закінчилася пандемія.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/