Усі жахи війни Анастасія із сином відчули, перебуваючи у бомбосховищі комбінату «Азовсталь». Щодня територія заводу зазнавала масованих бомбардувань. Виживати доводилося в нелюдських умовах: вогкість у підвалі, дерев'яні піддони замість ліжок.
Чоловік Анастасії також був у «Азовсталі», він обороняв Маріуполь. Якось його поранило і з того часу зв'язок між подружжям обірвався. Єдине, що залишилося у дівчини після евакуації – записка від чоловіка із обіцянкою скоро знову бути разом.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.