“У мене родичі залишились в окупації. З ними немає зв'язку, і я дуже переживаю за них”

"У мене давно передчуття було, що війна почнеться", - зі сльозами на очах каже Тетяна Денисенко з Оріхова. Коли 24 лютого вона вранці увімкнула телевізор, то за виразом обличчя ведучого зрозуміла, що сталося щось погане. Коли бойові дії почалися в її місті, вона почала готувати для наших захисників пиріжки і носила їм на блокпости. У її чоловіка була операція на серці, і коли Оріхів почали обстрілювати, то серце почало боліти і чоловікові ставало гірше. Тому її син наполягав на тому, щоб Тетяна Анатоліївна із чоловіком виїхали до Запоріжжя. Там їм дала прихисток знайома жінки, у якої діти поїхали за кордон і була порожня квартира. В Оріхові залишилися сини пенсіонерки, і вона дуже переживає за них.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/