"Коли 5 березня через наше село пішла колона росіян, тоді ми зрозуміли, що це справжня війна", - розповідає Надія з Гуляйпільського. З другого березня у населеному пункті не було електрики, води та газу. А коли село почали обстрілювати, то жінка та її велика родина перейшли жити у бомбосховище під школою. Лише зрідка вони навідувалися додому. Каже, що там було дуже страшно, особливо в таких умовах важко було дітям. Але ці проблеми дуже згуртували всю сім'ю. Коли до села приїхали волонтери, люди вирішили виїхати разом із ними з окупованого Гуляйпільського.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.