Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ксенія Карпович

«Жити в мирі дійсно чудово»

переглядів: 240

Карпович Ксенія, 15 років, КЗ «Орлівська ЗОШ I – II ступенів», село Орлівка, Запорізька область

Есе «Один день»

Час від часу я замислювалася над тим, як добре жити у мирі та спокої. Хоч зараз у не найпростіший час, але якщо замислитися, то можна уявити страшні наслідки того, що може відбутися та ще більше погіршити становище. Як приклад – війна, дуже-дуже страшна, жорстока та нещадна подія. І до речі, не так довго, у 2014 році, доля звеліла Україні пройти через цей жах. Пам’ятаєте війну в Донецькій та Луганській областях? Я пам’ятаю. Дуже сумно, що вона триває, незважаючи на всі зусилля світу.

Хочу розказати про свої почуття у той час, коли в нашій країні почалися перші серйозні воєнні дії.

Я відчувала страх за себе та свою сім’ю, за свою країну та її мешканців, за майбутнє. Я була маленька, а вже боялася, що якісь люди не зможуть вчасно зупинитися, вирішити конфлікти та ситуація погіршиться, зумовивши перехід стрільби та розрухи на нашу територію.

І, дякувати Богові, нас це оминуло, але я пам’ятаю, як заради безпеки людей неподалік від нашого села розташувалися солдати, їздили їхні танки, військові з автоматами заходили до магазинів. Зброя та військова форма викликали невпевненість та страх. Багато хлопців та чоловіків почали викликати до воєнкоматів (до речі, вже тоді я теж була налякана, адже дуже боялася, що заберуть когось із моєї родини). Всі почували себе якось дивно, бо цього раніше не було. Напруження відчувалося в усьому, здавалося, що воно висіло в повітрі.

До кінця я зрозуміла, що почалась війна, коли наші родичі, які жили на тій території, ділилися своїми розповідями про те, як тріскалися вікна і неможливо було спати від пострілів, гуркоту й шуму. Також мій однокласник, який жив там, ділився жахливими історіями зі свого життя. Слухаючи їх, на душі лише одне: який це жах!

Зараз я можу сказати, що в нашій країні, на мій погляд, небезпека залишається. Гинуть славні хлопці-захисники, озивається зброя, здригається земля.

А що ж таке мир? Мир – це коли ти можеш бути впевненим, що живеш у безпеці, коли можна розраховувати на завтра, коли ні за що не боїшся.

Повернуся до початку та підкреслю ще раз: жити в мирі дійсно чудово. Бажаю всім людям на планеті лише мирного неба над головою, українцям – дихати свіжим повітрям, слухаючи спів пташок, радіти своїй мирній праці. Хай ніхто не зазнає страху, болю та розпачу в такому швидкоплинному людському житті.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Орлівка 2014 Текст Історії мирних діти безпека та життєзабезпечення діти Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій