«Я просто радію життю»

Я і моя сім’я – тато, мама і старший брат – живемо в місті Лиман Донецької області. Це місто славиться своїми лісами, блакитними озерами й великим залізничним вузлом. Але найголовніше в ньому – добрі та працьовиті люди.

Наша сім’я переїхала в Лиман із міста Ясинувата у 2014 році. Коли почався воєнний конфлікт, я була зовсім маленькою, мені було всього три рочки, а братові виповнилося шість.

Ми з ним тоді мало що розуміли. Батьки швидко зібралися, і ми виїхали. І більше додому не повернулися. Мама досі сумує за затишною квартирою, за друзями, які роз’їхалися по всьому світу. Але найголовніше – за бабусею, яку в нас забрала війна в Горлівці у 2015 році.

Я навчаюся в школі, ходжу на різні гуртки, люблю співати й танцювати, просто радію життю. Я дуже люблю своїх батьків і щаслива, що ми всі разом, адже це найголовніше. Війна принесла багато горя жителям Донбасу.

І мені дуже хочеться:

«Нехай навік зникнуть війни,

Щоб діти всієї землі

Вдома спати могли спокійно,

Танцювати й співати могли,

Щоб сонце посміхалося,

У вікнах світлих відбивалося

І сяяло над землею

Людям всім і нам з тобою!»

Михайло Пляцковський

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/