«Я думав, нас уб’ють – і Бог з ним, а за онуків переживали»

Перший день війни... Ми тоді з дружиною стояли на ринку, торгували. Чуємо – вибухи, незрозуміло що, хто, навіщо.

Ходили з травня-червня 2014-го, втиснувши голову в плечі, боялися обстрілів. Одні звідти стріляють, інші звідси, а ми ніби в ямі. Онуки дуже боялися. Я думав, нас уб’ють – і Бог з ним, а за онуків переживали. Їхати – куди? Живемо ми бідно, родичів у нас немає ніде, тільки тут.

Пам’ятаю, поїхали у Щастя, теща в аптеку чи на УЗД пішла, а я вирішив відійти рахунок поповнити на телефон. Прибігаю – обстріл іде. Поруч з лікарнею молочна кухня, ми сховалися там. Ми поїхали, а потім почули, що під час цього обстрілу по лікарні когось убило.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/