Історії, які ви нам довірили
Віра Іванівна з болем згадує страшні обстріли, руйнування і людські жертви. Благодійні організації допомогли людям відновити зруйноване житло, але колишнє життя вже не повернеш.
Наше селище обстріляли не раз; тут і будинки руйнувалися, і люди гинули. Якось в один день п'ятеро людей вбило. Коли стріляли, я в погребі сиділа. Розкладачку там поставила і ховалася вдень і бувало вночі. У будинок, який поруч з моїм, прилетів снаряд - і сусід загинув, а у мене дах і вікна порушилися.
І по сьогоднішній день десь поруч з нами стріляють, ми ж живемо в «сірій зоні». Я весь час прислухаюся: раптом щось знову почнеться. Страшно.
Нам допомагали благодійні організації. Від Ріната Ахметова продукти харчування давали: цукор, борошно, масло. Звичайно, це хороша підмога була. Потім нам ще й дрова підвозили. Є у нас такі, у кого вдома розбили, так їм побудували нові будинки, добре відремонтували. Мені теж дах відремонтувала організація, не пам'ятаю назву... Папа Римський намальований.
Хочеться, щоб скоріше вся ця війна закінчилася і забути б її швидше. Сина дуже хочу побачити, він на тій стороні лінії розмежування залишився.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
