Історії, які ви нам довірили
2014 року, коли почалися військові дії, я жила ще в Луганську. Довелося виїхати на підконтрольну територію.
Пам’ятаю, що я працювала в перукарні, колеги роз’їхалися у відпустку, а я була сама. Пролунали вибухи, шибки затрусилися, було страшно.
Потім було страшно, коли я приїхала сюди, а батьки залишалися там, у Луганську. І бігли з 9-го поверху, щоб спуститись у підвал.
Ще був страшний момент, коли я поверталася вперше за півроку до Луганська. Ідеш вулицями – лежать вінки, руїни будівель неприбрані, дірки від пострілів.
Тоді, 2014-го, буквально перед військовими діями я з хлопцем придбала будинок у Петропавлівці, під дачу. Ми довго збирали гроші на нього. А за два тижні після покупки почалися заворушення.
Звичайно, нам було страшно, що ми гроші вклали в будинок, нікуди подітися. Але цей будинок нас урятував. Я ж у нього й переїхала. І мої батьки встигли приїхати.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
