«Перший день обстрілу – це було щось жахливе»

Будинок у нас зруйнували, ми доньці його тільки купили. Стовідсоткове було влучання у двір – усе зруйновано.

Перший день обстрілу – це було щось жахливе. Усі були в мене: четверо онуків, дві дочки, одна без чоловіка, зять був. Було близько десятої вечора. Донька була при надії. Як почалося! Перші дні були гучні, снаряди дуже розривалися. Гучні такі, летіли через наш будинок, усе тряслося, деренчало: вікна, двері. І наш будинок дуже постраждав, і багатоповерхівки. І хлібозавод, з усіх боків.

Вогні, снаряди летіли вночі, саме нам діставалося.

Я ніколи не думала, що в мене така старість буде – однією доживати. Одна дочка дуже далеко, в Маріуполі, друга — у Вугледарі, в сімейному гуртожитку. Народила ще двох онуків мені за війну. Зараз їдуть до бабусі допомагати на городі. А бабуся наготувала й чекає.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/