«Одночасно горіла вся вулиця»

У перший день війни, коли обстріляли наше селище, ми перебували на вулиці. Я намагалася сховати маму в підвал. Усе летіло, гриміло, для нас це було дуже несподівано. Це було у 2014 році.

Найбільше мені запам’ятався один день у вересні, коли по селищу летіли кулі, стукало по дахах, усе валилося. На руках була маленька дитина, і я намагалася із ним сховатися в підвал. А в 2017 році нас зачепило ще більше – снаряд влучив до сусіда у двір, поруч із нами. Осколки полетіли в машину – і вона загорілася, у нас у дворі почалася серйозна пожежа. Горіла машина, гараж і вся господарська будівля. У сусіда зруйнувало половину будинку. Постраждала його дружина. Їй осколок влучив просто в голову, увійшов у лоб. Онучці склом посікло ніжки. Це було 18 грудня, перед святом святого Миколая. Цей день дуже запам’ятався.

Уже ніхто не звертав уваги на те, що летіло, гриміло, і тривала стрілянина. Усі дивилися, що робилося із селищем. Не було дахів, усе розкидано й горіло. Цей випадок дуже сильно запам’ятався.

Тоді ми жили вже вдвох із чоловіком, мама у 2015 році пішла з життя. Діти виїхали разом із малюком.

У 2017 році я оформила групу, тому що стала недієздатною. У мене постійний стрес, постійно температура, постійні болі всюди. Війна відбилася в першу чергу на нашому здоров’ї.

У безпеці себе досі не відчуваємо. Щохвилини може щось трапиться. Якщо починають стріляти, це зразу насторожує та починаєш переживати, чим закінчиться стрілянина, куди летить, як летить. Нам нічого не видно, але чути добре.

Двічі ми отримували грошову допомогу та брали гранд на 30 тисяч на вирощування курчат. Це нам дуже допомогло. Спасибі велике за них, вони були дуже потрібні. Добре допомагає Червоний Хрест, нам була грошова допомога. Переважно допомагає Фонд Ріната Ахметова. Ця допомога була особливо важливою для тих, хто був у віці й не міг самостійно заробляти або кудись переміщатися. Пенсіонерам була велика допомога.