Любов Ленко рано втратила чоловіка та одна виховала трьох дітей. Все життя тяжко працювала фельдшером на швидкій допомозі, а потім на шахті, щоб утримувати дітей та дати їм гарну освіту.
Перші обстріли застали дорогою з роботи. Після того пробігу під залпами у пенсіонерки почали відмовляти ноги. Дотепер жінка спостерігається у ревматолога.
У 2014 році снаряди розривалися на всіх довколишніх вулицях. Погріб у дворі завжди був відкритим, щоб можна було швидко спуститися туди. В їхньому селищі бойові дії не припинялися ні на день.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.