Ми жили в Маріуполі. У мене була робота на комбінаті імені Ілліча. У нас був дім. У дітей було дитинство.
Зараз у мене немає роботи. У нас немає дому. У дітей закінчилось дитинство.
Дуже хочеться, щоб все повернулось...
Нас постійно обстрілювали. Це було справжнє пекло. Майже весь дім вигорів, а наша квартира залишилась. Що з нею зараз – невідомо.
Ми тимчасово живемо у місті Сміла на Черкащині. Почуваємо себе у безпеці. Повернутись до нормального життя дітям допомагають нові друзі. Заважають сирени – вони нагадують про недавно пережиті жахіття.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.