«Ми живемо на пороховій бочці»

Як Ви розумієте слово «війна»? Війна - це ...?

Війна – це розруха, біда.

Вам доводилося бачити воєнні дії на власні очі?

Так, своїми очима доводилося. Ми з однорічною дитиною чули вибухи снарядів і бачили воєнні дії.

Про що ви говорили з рідними, сусідами під час активних бойових дій?

Звичайно ж, усі хотіли, щоб все припинилося. По-перше, ми не могли нічого зробити правильно, по-друге, була дуже маленька дитина. Ми просто виїхали в центр країни, де не було воєнних дій.

У вас був переїзд?

Так-так, у нас був переїзд.

У 2014 році?

Так.

Пам’ятаєте, як цей переїзд стався?

Коли почали літати вертольоти над містом, ми почали збирати сумки. У нас у сумках все було: документи – усе найголовніше. Ми тримали їх біля входу.

Що з пережитого досвіду війни вам запам’яталося найбільше?

Ви повернулися до Маріуполя?

Так, ми живемо в Маріуполі. З одного боку, ми повернулися, а з іншого, – розуміємо, що живемо на пороховій бочці. Те ж саме, що і раніше.

Які зміни принесла війна у ваше життя?

Зміни – це страх. Ніколи такого страху не було.

А чи відчуваєте ви себе зараз у безпеці?

Ні.

Що б вам допомогло зараз відчувати себе в безпеці?

Навіть не знаю. Напевно, це — єдність, як було раніше.

Відсутність військового конфлікту допомогло б?

Так, звичайно, я з вами згодна 

Що таке для вас щастя?

Щастя? Немає війни, здорові діти, в усіх все добре.

Ви мрієте про щось?

Найголовніше – я мрію, щоб моя дитина була здорова, щоб моя сім’я була щаслива. Ось моє щастя. І все.

Чи змінилося ваше ставлення до життя через війну?

Так. Крім щастя своєї сім’ї ти хочеш, щоб був мир: не вибухали бомби, не було воєн.

Чого ви навчилися, поки долали всі ці складнощі, про які зараз розповідали?

Згуртованості в сім’ї, ми по-іншому почали один до одного ставитися.