Історії, які ви нам довірили
Маленький Єгор запам’ятав Донецьк як велике гарне місто. Війна виставила кордони між Маріуполем і столицею Донбасу.
Війна для мене – це страх і біль. Пам’ятаю, як в Маріуполі мікрорайон Східний обстріляли в січні 2015 року. Я не бачив, але чув гул, коли стріляли. Ми тоді з рідними сиділи на валізах. Думали, якщо почнуть бомбити далі, відразу їхатимемо до якогось іншого міста.
Все змінилося. Раніше майже щотижня, майже щодня можна було спокійно їздити до Донецька. Це було чудове місто, де можна було погуляти з батьками, сходити на футбол, туди приїжджало багато команд. Я майже на кожен матч «Шахтаря» їздив.
Я був дитиною, коли почалася війна. Пам’ятаю, в батьків щось трапилося з роботою. Війна фінансово по ним вдарила. Але зараз все налагодилося.
Ми відчуваємо себе в безпеці. У нас багато блокпостів у межах міста, є армія, яка, я думаю, добре забезпечена і з 2014 року навчилася захищати нас. А ми почали більше цінувати життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
