Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ганна Петрівна

«Ми готові жити в бідності, але аби не стріляли»

переглядів: 421

Чоловік помер, за мною доглядає дочка. Онуки живуть недалеко від Бахмута. До війни все було нормально, ми працювали, вирощували яблука. Але потім наше життя повністю змінилося.

Під час обстрілів було важко. Все летіло над нашими головами. Зараз тихо, але здалеку чуємо, що десь стріляють. Спочатку ховалися в погребі, іноді сиділи у ванній, але війна триває вже восьмий рік, ми до неї звикли.

Якби не діти, я не уявляю, як би жила.

Ми отримували допомогу фонду Ріната Ахметова, давали крупи, консерви, тушонку. Це нам дуже допомагало, спасибі Фонду. Ми завжди про нього згадуємо хорошим словом.

Хочеться, щоб не було війни. Ми готові жити в бідності, але аби не стріляли, і щоб наші діти і онуки жили в мирний час.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Курдюмівка 2014 2021 Текст Історії мирних пенсіонери переїзд обстріли безпека та життєзабезпечення літні люди (60+)
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій