«Мені 60 років і я вже просто не встигну добігти до укриття»

«За вісім років ми вже звикли, що нас будять о 5-6 ранку. Що почнеться війна, ми не думали. Думали пошумлять та заспокояться», - розповідає Олена Симонова з Авдіївки. Каже, що в неї не вкладається в голові, що зараз із Донецька до її міста летять снаряди. Раніше це було майже одне місто, і більшість мешканців Авдіївки працювали в обласному центрі. У її місті знаходиться найбільший коксохім у Європі, а зараз росіяни стирають його з лиця землі. У населеному пункті дуже сильні обстріли та Олена каже, що боялася, що не зможе вчасно добігти до притулку, тому вони з чоловіком виїхали до дочки до Покровська, а потім усі разом переїхали на західну Україну. Жінка каже, що зараз в Авдіївці залишилися лише справжні герої, бо там просто неможливо жити.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/