Я працювала на свинокомплексі, вже давно на пенсії. До війни жили добре, був достаток. А зараз селище запущене. Тепер тут проходить лінія фронту, страшно ходити по вулиці, багато будинків зруйновано.
Коли у нас почали бомбити, два будинки згоріли, вікна вилетіли. Люди не можуть сходити на кладовище і провідати [могили] рідних. Я і не ходжу нікуди, мені вже 85 років. Все хочу забути, щоб цього не було.
Мрію, щоб закінчилася війна, щоб люди не страждали і в усьому світі був мир.
Зараз тут немає роботи. До війни в школі навчалися у дві зміни, а тепер залишилося сто школярів. У селищі живуть в основному люди похилого віку.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.