Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Вікторія Вікторівна Марененко

"Куди їхати? На чужі пороги ступати, де тебе терпітимуть?»

переглядів: 431

«У нас уламки були навіть на кухні», – згадує перший день бойових дій Вікторія Марененко. Тоді вся сім’я перечікувала обстріл у підвалі свого будинку. Але снаряд вибухнув неподалік під'їзду, і в квартирі повибивало всі шибки.

Куди їхати? На чужі пороги ступати, де тебе терпітимуть?

Після таких подій Вікторія вивезла своїх дітей до батьків за 200 кілометрів від Щастя. Молодша дочка жінки після потрясінь якийсь час не розмовляла.

Вікторія повернулася додому, щоби заробляти гроші. Каже: «Ночами у підвалах спали, а вдень на роботу йшли».

Після важких обстрілів з міста поїхали жителі і зараз пустує багато квартир. Жінка намагається не сумувати і знаходить радість у простих життєвих дрібницях.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Щастя 2014 2021 Аудіо Історії мирних жінки переїзд зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення сім'ї з двома і більше дітьми
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій