Історії, які ви нам довірили
Наталя була вагітна другою дитиною, коли поруч із будинком, у город впали снаряди. Її батько підірвався на міні, і тільки чудо врятувало йому життя.
Війна зруйнувала цілком усе, що можна було. Початок війни я побачила, коли повз наш будинок поїхали БТР і БМП із пораненими й убитими людьми. Тоді ми зрозуміли, що все почалося й у нас.
Я була вагітна другою дитиною, коли в наших сусідів на город падали снаряди. Мене зі старшою дитиною потім забрали до себе батьки. І ми прокинулися вранці від того, що й у нас впали снаряди на городі. Дитина тоді дуже сильно злякалася.
Як свистять снаряди над головою, я запам’ятала найкраще. Слава Богу, що в мене народилася нормальна, здорова дитина, без жодних відхилень на нервовому ґрунті.
Ми переїжджали, виїжджали до свекрухи, потім повернулися. Виїжджали по мінних полях у Макіївку, потім я повернулася з дітьми. Уже півтора року живу в селищі Верхньоторецькому. У Макіївці ми прожили п’ять років.
У мене тато від війни постраждав дуже сильно. Він був на роботі, поїхав на тракторі в поле й підірвався на міні. Йому зробили операцію – відновлювали хребет, у двох місцях був перелом. Якби не зробили операцію, залишився б інвалідом. А так, слава Богу, ходити хоч може.
Фінансовий стан наш погіршився, тому що немає можливості десь працювати. Води в нас не було майже місяць. Так і живемо ми, як на пороховій бочці. Ми не знаємо, що буде завтра, що буде через годину, в очікуванні невідомо чого і кого. Не можемо нормально розслабитися.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
