У 2014 році почалися обстріли - і нам з дітьми довелося виїхати. Житло було частково зруйновано. У будинок потрапили уламки снаряда, він залишився без вікон. Спочатку ми жили в селі, потім переїхали в Новогродівку. У серпні 2016 року повернулися додому.
Можна сказати, що в фінансовому плані війна ніяк не вплинула на нас, але психологічно вона відчутна досі. Де якийсь вибух або шум - вже звертаєш увагу. Це на все життя і не забудеться, як над тобою летить куля або що-небудь інше.
Ми самостійно вставляли вікна і робили ремонт. Зараз відчуваємо себе в безпеці.
У 2015 році чоловік залишився без роботи. А коли ми переїхали, стало ще складніше. Тоді була гуманітарна допомога від Ріната Ахметова, і ті продукти нас дуже рятували.
Найбільше мріємо, щоб закінчилася війна. Щоб діти жили без неї і більше цього не чули.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.