Історії, які ви нам довірили
Я житель Краматорська. До війни було все добре, а зараз стріляють, кругом вибухи.
Дізнався про війну у ліжку. Дуже страшно. Особливо – коли падають бомби, і наслідки непередбачувані. У нас є підвал з хорошим перекриттям. На нього і сподіваємось.
Я нікуди не виїжджав, а дочку відправив у Вінницьку область. Винаймаємо їй там житло.
Спочатку було складно з продуктами. Всі повиїжджали, все позачинялось. А зараз усе є.
Світло вимикають, але нічого. Магазини працюють. Не всі, але працюють.
Люди почали повертатися в місто, як тільки дали газ. Раніше тільки собаки та кішки по вулицях бігали, а зараз можна людей зустріти. Машини їздять. Багато людей.
Найбільший стрес від війни, напевне, у пенсіонерів. Дуже переживають.
Не уявляю, коли закінчиться війна. Хочеться пошвидше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
