Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ірина Пилипівна

«Досі страшно виходити на вулицю»

переглядів: 518

Я на пенсії, мені 71 рік. До війни все було чудово. Дітки жили зі мною, чоловік був живий, я працювала в шкільній їдальні. Зараз живу одна, будинок розбили в 2017 році, побили стіни, вилетіло вікно.

Ми живемо недалеко від селища Гольмівський, який знаходиться на лінії зіткнення. У перші дні, коли почали стріляти, ми не знали, куди подітися, бігали в підвал.

Досі страшно виходити на вулицю

Війна змінила наше життя. Страшно виходити, я намагаюся більше перебувати вдома. У Бахмут виїжджаю, тільки якщо треба в лікарню. Дітей не бачу.

Краще зовсім не знати ніякої війни.

Мрію, щоб швидше все це закінчилося. Моя дочка живе в Росії, не можу до неї поїхати. Два роки тому помер синочок, а я навіть на похоронах не змогла побувати.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Новолуганське 2014 2017 Текст Історії мирних пенсіонери зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення житло літні люди (60+) розлука з близькими
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій